Иисуса принял, а грешишь,
Куда все время ты спешишь?
Еще чуть- чуть, еще немножко,
Греха схватить, а там в дорожку.
Как сладок грех ,я ведь успею,
Я согрешу и на колени,
Перед Иисусом, Ты прости
И новый грех мой отпусти.
Ведь Ты сказал- прощать всегда,
Чтоб были долгими года.
А ты успеешь попросить,
Иисуса, грех твой отпустить?
А если нет и сразу мрак,
Шагать прямой дорогой в ад.
Нельзя в миру быть и с Иисусом.
А вдруг прощенья не дождусь я.
Иисус сказал надо любить,
Но не сказал можно грешить.
И если ты грешишь и знаешь,
Что это грех и понимаешь,
ЧтО ты Иисусу сделал больно,
Так может быть грешить довольно.
Смотри чтоб там... и на земле
Не было больно бы тебе.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Очень хорошее стихотворение, заставляет внимательнее к себе присмотреться. Комментарий автора: Спасибо Наташа. Всем нам надо, прежде всего, смотреть за собой. Благословений вам.
Дмитрий
2008-01-17 20:40:20
Глубокий стих.Коснулся невероятно сильно.Благослови вас господь. Комментарий автора: Спасибо за отзыв. Я очень рад, что стихи приносят пользу. Благословений вам!
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
